Афганістан: пам'ять і вічний смуток

Поставте скибку хліба на стакан

І голову схиліть в скорботі вічній

За тих, кого убив Афганістан,

Чиї він душі зранив і скалічив.

В народну пам'ять глибоко врізалася неоголошена афганська війна, відгомін якої ми відчуваємо й досі. Вона чорним смерчем пронеслася над Україною, зачепила переважно прості родини селян та робітників, які віддали своїх, часто єдиних, синів до армії, не відаючи, через яке пекло їм доведеться пройти.

   Напередодні 30-ї річниці вивода військ із Афганістану, на базі Гоноратської ЗОШ відбувся вечір-вшанування:  "Афганістан - пам'ять і вічний смуток". В залі зібралися учні та гості свята, щоб вшанувати тих, хто поліг у афганських ущелинах і вшанувати тих наших односельців, яким пощастило повернутися до рідного дому.

Запрошеними були воїни-афганці - Колбаса Сергій Анатолійович, Патреніка Анатолій Петрович та Патреніка Валерій Михайлович.

    Учнями 4 та 7 класу, бібліотекарем Якубовською С.К. та вчителем Цуркан Л.М. було представлено літературно-музичну композицію: "Цей одвічний біль - Афганістан". Діти проникливо декламували вірші, слова яких пронизували кожного в залі. З широко відкритими очима дивилися на екран, де вирувало афганське пекло, горіли небо і земля, та 20-ти річні юнаки навіки залишилися в далекім краю.

 Хто вони - хлопці 80-тих, ті кого покликала війна? Це те покоління яке знає ціну життя, дружби, єдності, яке зберегло військову відданість і братерство. Коли надали слово запрошеним ветеранам-афганцям, вони довго видержували паузи між розповідями, долаючи спазми в горлі та змахуючи непрохані сльози. Про ковток води, який цінувався як золото, про гарячий пісок навкруги, про гори, в яких не пройти, про друзів, яких виносили на руках або по частинам...

Бібліотекар Якубовська С.К. презентувала книжкову викладку: " Афганістан - пам'ять і вічний смуток" в книгах якої йдеться про цю страшну війну, яка велася в мирний для нас час. Це книга " Цинковые мальчики" Світлани Аліксиєвич - написана на документальних фактах, розповідях очевидців та учасників майже десятилітньої війни, "Летопись души" Віктора Витюка, " Таємне джерело" А. Кокотюхи та інші.

Багато наших воїнів, які виконували свій інтернаціональний обов'язок, були нагороджені орденами та медалями. Так наш односелець Колбаса С. А. нагороджений Орденом Червоної Зірки. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих - пам'ять.