На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала,
Горить моє серце, його запалила
Гаряча іскра палкого жалю.
За вікном зима. Ось у таку пору, 25 лютого 1871 року, 144 роки тому народилася геніальна донька України - Лариса Петрівна Косач. " Хто має силу ходити по гострім камінні,- писала поетеса, - той завжди перейде по ньому до чогось високого, до вищого, ніж звичайно можна дійти рівними та гладкими стежками." Такою була вона сама.Незламна воля, мужність, пристрасність переконань - така Леся Українка, гідна донька Прометея, полум'яний борець за свободу людської думки.
19 лютого в нашій бібліотеці була проведена поетична година "Зі співом на вустах".На зустріч було запрошено учнів 8 класу та вчителя української мови Осадчук Р.І.Рядками із вірша "Тішся, дитино, поки ще маленька" бібліотекар Якубовська С.К. розпочала зустріч.
На розгляд присутніх представлено книжкову викладку "Я в серці маю те, що не вмирає..."
Настя Годованець, Марина Осадчук, Андрій Брагуца, Наталя Колтун з задоволенням читали вірші Лесі Українки: "На зеленому горбочку","Мамо, іде вже зима", "До мого фортепіано","Вже сонечко в море сіда".
Цікаво зазначити, що кожний із присутніх сприйняв вірш "Про велета" по своєму.Гадаємо що в свідомості дітей залишилась часточка мужності, волі,любові до життя великої письменниці.
