"Літературний проєкт 12" - онлайн

"Літературний проєкт 12" з успіхом працює і в нашій бібліотеці. З початку року ми знайомилися з творчістю українських письменників через книжкові викладки, веб-презентації. Травневу зустріч, через карантин, ми пропонували провести онлайн. Після закінчення карантину, ми раді знову бачити своїх читачів в бібліотеці, і на далі знайомити їх з українськими письменниками в рамках " Літературного проєкту 12".

А травень порадував нас зустріччю з творчістю письменниці Світлани Талан. Народилася 1960 року в селі Слоут на Сумщині. Закінчила Глухівський педагогічний інститут. працювала вихователем у дитсадку, вчителькою початкових класів. Авторка 16 романів і повістей на гостро соціальну тематику. У 2017 році їй присвоєно звання Почесного громадянина Сєверодонецька Луганської області.

Усі романи Світлани Талан написано в жанрі реальних історій, які їй підказує життя.

  " Коли ти поруч"- героїня роману, добра і чуйна людина випадково захворіла на СНІД і відразу ж була відштовхнута  суспільством. Залишившись сам на сам зі своєю бідою, вона не опустила руки. Хвороба, якою вона заразилася, рятуючи життя інших, невиліковна. Та вона знайшла в собі сили жити далі заради того, хто буде з нею в горі й у радості...

  " Матусин оберіг". Олеся рано стала сиротою. листи -  це все що залишилося їй від мами. Дівчина живе цими листами. Вони стали ніби довідником, посібником становлення Олесі як особистості.Це роман про кохання здатне подолати все...

 " Оголений нерв"," Повернутися дощем" - правда про війну, побачену на власні очі...

" Замкнене коло" - зворушлива розповідь про життя сучасної жінки - Мирослави, яка одного дня вирішує послухатися поради примарної бабусі - продати свої нещастя...

Ще одна авторка травня  - Зінаїда Тулуб. Вона народилася 28 листопада 1890 року в родині інтелігентів. Батько – юрист і відомий російський поет Павло Тулуб. Дід – учитель у гімназії, член Кирило-Мефодіївського товариства. Мати, Єлизавета Василівна, навчала хворобливу дівчинку здебільшого вдома. До національної самоідентичності Зінаїда Тулуб йшла поступово.

У бурхливі двадцяті, аби якось себе прогодувати, Зінаїда Тулуб береться за все, що їй пропонує випадок: читає лекції у військових частинах, завідує літературною секцією в Київському фото комітеті, служить у відділі місцевого бюджету.1934 року письменниця розпочала роботу над головною справою свого життя – романом «Людолови». В історичному романі, який розповідає про часи гетьмана Петра Сагайдачного, багато реальних історичних персонажів. Але в центрі – жінка. Непересічна особистість, яка змогла побороти всі злигодні, що трапилися на її життєвому шляху, і – по суті – випередити час, стати над ним. У п’ятдесяті роки, під час хрущовської відлиги, її роман у вузьких колах зачитували до дір. Хоча до широкого кола читачів цей твір не дійшов і сьогодні. А от у житті авторки зіграв фатальну роль…

Зінаїду Тулуб заарештували 4 липня 1937 року. В обвинуваченні йшлося про те, що вона є «активною учасницею контрреволюційної організації „Виборчий центр“, котра здійснює підривну роботу перед наступними виборами до Рад». Слідчий Борис Хват знущався над уже немолодою жінкою як хотів.

Її було засуджено до тюремного ув’язнення строком на десять років із конфіскацією всього належного їй майна і з поразкою в політичних правах на п’ять років.

Лише 1956 року Військова колегія Верховного Суду СРСР ухвалила: «Вирок Військової колегії Верховного Суду СРСР від 5 вересня 1937 року і постанову Особливої наради при МДБ СРСР від 10 лютого 1950 року щодо Тулуб Зінаїди Павлівни скасувати за нововиявленими обставинами і справу про неї припинити «за відсутністю складу злочину».

Зінаїда Тулуб прожила ще вісім років. Незважаючи на вік і хвороби, намагалася працювати. Зокрема, встигла написати роман про життя Тараса Шевченка «В степу безкраїм за Уралом».

Померла 26 вересня 1964 року. Похована на Байковому кладовищі.