21 березня - відзначається Всесвітній день поезії.
Поезія – це не просто слова, складені у вірші. Це голос душі, що звучить крізь століття. Це римоване дихання світу, що відбивається у серці кожного. Вона схожа на чарівне дзеркало, у якому відбиваються наші почуття, мрії, сумніви й надії. Скільки разів у житті ми знаходили розраду у віршах? Коли душа була сповнена щастя – поезія співала разом із нею. Коли серце боліло – вона лікувала. Коли світ здавався сірим – вона додавала барв. Поезія живе у кожному з нас. Вона звучить у колискових матерів, у щирих зізнаннях, у рядках улюблених книг. Вона змінюється разом із часом, але завжди залишається вічною, бо її джерело – людська душа.
Український інститут книги вдруге організовує Національний тиждень читання поезії, який триватиме з 17 до 23 березня 2025 року. Цьогорічна тема – «Пісня тисячі голосів». Гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».
В рамках Національного тижня читання поезії в нашій бібліотеці відбувся поетичний нон-стоп: "Поезія – краса життя земного". До бібліотеки завітали учні місцевої гімназії . Бібліотекар Світлана Якубовська ознайомила присутніх з книжковою виставкою, розповіла дітям цікаві факти про поезію, про творчість українських письменників. А ще звучало багато віршів тих, хто обрав у житті шлях поета – нелегкий і тернистий. Т.Шевченко, Л.Українка, В.Стус, Л.Костенко. Затамувавши подих, діти слухали вірші сучасних авторів, які взяли до рук зброю і стали на захист країни.
Насправді у поезії багато голосів. Сьогодні ми полинули у поетичний світ, вслухались у багатоголосся української поезії, де кожен знайшов слова, що відгукнуться в його серці.
