Чи тільки терни на шляху знайду,
Чи стріну, може, де і квіт барвистий?
Чи до мети я певної дійду,
Чи без пори скінчу свій шлях тернистий...
Щоб жити на землі, потрібна неабияка мужність; народитися жінкою - це подвоєна мужність; бути в цьому житті хворою жінкою і не втратити жіночності - це відчайдушна мужність - світла і велична. Не пам'ятаю, хто сказав ці слова, але вони саме про найяскравішу постать в історії української літератури - Лесю Українку.В українській літературі не так багато письменниць, а тим більше талановитих. Тож не дивно, що визнання прийшло до Лесі ще за життя.Але час аніскільки не применшує її талант і робить поетесу ближчою до нащадків, тобто до нас.
25 лютого до дня народження Лесі Українки в бібліотеці, до уваги користувачів представлено книжкову викладку " Світ краси Лесиного слова"
Присутні учні місцевої школи ознайомилися з біографією письменниці, дізнались про невідомі факти з життя Лесі Українки.А потім, взявши збірник творів поетеси, проникливо читали відомі їм вірші: " Мамо, іде вже зима..."," Тішся, дитино; поки ще маленька", " Слово, чому ти не твердая криця".
Немає коментарів:
Дописати коментар