На нашій землі творилася героїчна і, водночас, гірка, оптимістична доля мого народу. Народу працьовитого, талановитого, щирого. Народу, що землю орав, хліб сіяв, пісень співав, край свій від ворогів боронив.
Багато віків український народ творив, виборював і втрачав свою державність. Його роками поневолювали, гнали на чужину, морили голодом. Тяжким, тернистим шляхом ішов він до незалежності і соборності.
І ось нарешті це здійснилося.У далекому 1919-му році
відбулося проголошення Акта злуки Української Народної
Республіки та Західноукраїнської
Народної Республіки.
Проголошення
Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року
на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності»,
зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від
одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина,
Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні
мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна
Українська Народна Республіка».










